Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Миллерово

Йоу, парни и девчонки! Сегодня я поделюсь с вами невероятной историей, которая произошла со мной на корпоративе 8 марта. Мне удалось закупить закладки перед этим событием и наварить себе нереальный кайф. Включайте вату, потому что история будет огонь!

Вот и настал долгожданный день – восьмое марта! Вся компания собралась на корпоративе, а я уже заранее подготовилась. Заходит этот дилер, выкладывает передо мной бошки марихуаны и шепчет: "Смотри, это резина просто огонь!" Я не могла устоять перед этим и сразу же закупилась.

Закруглена в дыму штакета, я готовилась к отжигу. Все праздничные организаторы были в шоке от моего задора и энергии. Я чувствовала себя королевой в этот день, я была настоящим рок-звездой!

Получив дозу адреналина от мульки, я начала наваривать кайф моим одноклассникам. Так я делилась с ними своей радостью и эйфорией. Все были отмечены, и мы весело проводили время, пока наш активный скрит дилер не смутился и спрятался в уголок.

Все наши столы были украшены цветами и барышнями в нарядных платьях. Я танцевала, словно никто не смотрит, а музыка гремела, как мой зажигательный скуф. Окружающие были просто потрясены моими танцевальными манерами. Я была в центре внимания!

Поначалу я боялась, что нас заметят, но все были слишком увлечены, чтобы обратить внимание на такого лейма, как я. Мы весело танцевали, а наши головы были настолько полны сказочной музыки и утомительного переживания мероприятия.

В один момент мне показалось, что комната начинает закружиться, словно наркотическое облако окутало нас всех. Я чувствовала себя в другом измерении, словно попала в какую-то параллельную вселенную. Там я была королевой, а мои друзья – близкими и преданными подданными.

В конечном итоге, вечер прошел на ура! Я и мои друзья получили огромное количество эмоций и впечатлений. Все оказались настолько раскачены и разъярены, что продолжили тусовку далеко за пределами корпоративной вечеринки. Мы никуда не спешим, погружены в свои размышления и воспоминания о прошедшем вечере.

Утро наступило, а со мной все в порядке. Я понимаю, что такой образ жизни имеет свои негативные последствия, но это был наш особый день, наш праздник. Мы подарили себе незабываемые впечатления, на которые будем вспоминать еще долгие годы! Всегда оставайтесь на позитиве!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!